Дексдомітор 0,5 мг для собак і кішок, 10 мл, Orion Pharma (Фінляндія)
Дексдомітор 0,5 мг для собак і кішок, 10 мл, Orion Pharma (Фінляндія)
950 ₴
В наявності
Доставка
Детальніше про доставку
Оплата
Опис
Інструкція із застосування Дексдомітатора® для отримання седативного ефекту й анальгезії у собак і кішок (організація-розробник: "Orion Corporation", Фінляндія).
1. Загальні відомості
Торгове найменування лікарського препарату: Дексдомітор (Dexdomitor).
Міжнародне непатентоване найменування: дексмедетоомідин.
Лікарська форма: розчин для ін'єкцій.
Дексдомітор містить в 1 мл як активну речовину дексмедетаометридину гідрохлорид — 0,1 мг (еквівалентно 0,08 мг дексмедемодемидину) або 0,5 мг (еквівалентно 0,42 мг дексмедетамодину), а як допоміжні речовини метилагідроксибензоат, пропілапарагідроксибензоат, натрію хлорид і воду для ін'єкцій.
За зовнішнім виглядом препарат являє собою прозору безбарвну рідину. Термін придатності препарату Дексдомітор у разі дотримання умов зберігання в закритому пакованні виробника — 3 роки від дня виробництва, після першого розкриття флакона — 28 днів, після змішування в одному шприці з кетаміном і/або буторфанолом — не більш ніж 2-х годин.
Забороняється застосовувати Дексдомітор® після закінчення терміну придатності.
Випускають Дексдомітор із вмістом дексмедеометридину 0,1 мг/мл по 15 мл у скляних флаконах, Дексдомітор із вмістом дексмедемодемидину 0,5 мг/мл по 10 мл у скляних флаконах, укупорених гумовими пробками, укріпленими алюмінієвими ковпачками, , забезпеченими пластиковими ковпачками контролю першого розкриття. Флакони упаковані в індивідуальні картонні пачки разом з інструкцією із застосування.
Дексдомітор зберігають у закритому пакованні виробника в сухому, захищеному від прямих сонячних променів місці, окремо від харчових продуктів і кормів за температури від 2 °C до 25 °C.
Дексдомітор зберігають у недоступному для дітей місці.
Невикористаний препарат утилізують відповідно до вимог законодавства.
Умови відпуску: відпускається без рецепта ветеринарного лікаря.
2. Фармакологічні властивості
Дексдомітор належить до фармацевтичної групи α2-адренорецептерів.
Дексметоомідин, що входить до складу препарату Дексдомітор, є сильним селективним гоністистом α2-аддренорецептерів, основна дія якого полягає в гальмуванні передавання нервових імпульсів в адренергічних синапах завдяки конкуренації з норадреналином.
Під дією препарату в тварин розвивається пригнічення центральної нервової системи та підвищення больового порога.
Дія дексмедетамоїдину залежить від дози: малі дози мають середню седативну дію без анальгезії, тоді як високі дози
викликають чималий седативний ефект і анальгезію.
Дексдомітор добре всмоктується після ін'єкції, швидко розподіляється в організмі та легко долає гематоенцефалічний бар'єр. Концентрація препарату в крові досягає максимуму за 15-30 хвилин. Понад 90% препарату зв'язується з білками плазми крові. Період напіввиведення у собак становить 40-50 хвилин, у кішок — 60 хвилин.
Дексметоомідин метаболізується в печінці та виводиться переважно нирками.
За ступенем впливу на організм активна речовина препарату дексметоомідин належить до 2 класу небезпеки — речовин високо небезпечної (згідно з ГОСТом 12.1.007).
3. Порядок застосування
Дексдомітор застосовують для отримання седативного ефекту й анальгезії в собак і кішок під час хірургічних операцій, різних клінічних досліджень, а також для запобігання агресивності тварин. Рекомендується використовувати препарат для преміокації за загальної анестезії.
Протипоказання до застосування Дексдомітора є підвищена індивідуальна чутливість до компонентів препарату, важкі системні захворювання, серцева недостатність, порушення функцій печінки або нирок, вагітність і лактація, вік собак молодше за 4 місяці та кішок молодше 3 місяці.
Дексдомітор вводять собакам внутрішньовенно або внутрішньо м'язово, кішкам — внутрішньом'язово.
Дозу препарату вибирають залежно від необхідного ефекту, індивідуальних особливостей та породи тварини. Високі дози викликають виражений седативний ефект і анальгезію, низькі дози надають тільки седативну дію. Для собак дрібних порід потрібна вища доза препарату, ніж великих собак.
Використання дексмедетамоїдину як засіб для премідикації в собак і кішок неабияк знижує кількість препарату, необхідного для індукції наркотичного матеріалу, тому треба з обережністю вводити внутрішньовенні анестетики та уважно стежити за станом тварини.
Кількість інгаляційних анастетиків для підтримки наркотичного тракту також знижується.
Для досягнення седативного ефекту й анальгезії Дексдомітор із вмістом дексмедетаміну 0,1 мг/мл застосовують у таких дозах:
собакам — 0,5-2,0 мл/10 кг маси;
кішкам — 0,5 мл/кг маси.
Для досягнення седативного ефекту й анальгезії Дексдомітор із вмістом дексмедетаміну 0,5 мг/мл застосовують у таких дозах:
собакам — 0,1-0,8 мл/10 кг маси;
кішкам — 0,1 мл/кг маси.
Дози дексмедетомірина собакам розраховані на одиницю площі поверхні тіла (мкг/м):
внутрішньовенно до 375 мкг/м2 площі поверхні тіла;
внутрішньом'язово до 500 мкг/м2 площі поверхні тіла.
Під час введення спільно з буторфанолом (0,1 мг/кг) для глибокої седації й анальгезії внутрішньом'язова доза дексмедеморидину становить 300 мкг/м2 площі поверхні тіла.
Доза дексмедетамоїдину як препарат для премідикації становить 125-375 мкг/м2 площі поверхні тіла, її вводять за 20 хвилин до індукції під час процедур, що вимагають анестезії. Доза має бути скоректована залежно від типу хірургічного втручання, тривалості процедури та темпераменту тварини.
Спільне використання дексмедетаміну та буторфанолу дає седативний і анальгезувальний ефекти, що починаються не пізніше ніж 15 хвилин після введення. Максимальні ефекти седації й анальгезії досягаються в межах 30 хвилин після введення. Сідація триває впродовж не менш ніж 120 хвилин після введення, а анальгезія — упродовж не менш ніж 90 хвилин. Повне відновлення свідомості відбувається впродовж 3 годин.
Премедикація з використанням дексмедетаометрину неабияк знижує дозу необхідного індуціювального агента та знижує кількість інгаляційних анастетиків для підтримки наркотичного тракту. Для досягнення анестезії спільно з пропофолом і тиопенталом забезпечує зниження їхнього доз на 30% і 60% відповідно. Дексметоомідин сприяє досягненню постопераційної анальгезії впродовж 0,5-4,0 годин, проте цей період залежить від низки чинників, і наступна доза анальгетиків має вводитися відповідно до клінічної оцінки.
Дози, що ґрунтуються на масі собак, наведені в наступних таблицях. Рекомендується використання каліброваного шприца для забезпечення точного дозування під час введення невеликих обсягів.
Дози препарату Дексдомітор із вмістом дексметоомідину 0,1 мг/мл собакам для преміокації:
1. Загальні відомості
Торгове найменування лікарського препарату: Дексдомітор (Dexdomitor).
Міжнародне непатентоване найменування: дексмедетоомідин.
Лікарська форма: розчин для ін'єкцій.
Дексдомітор містить в 1 мл як активну речовину дексмедетаометридину гідрохлорид — 0,1 мг (еквівалентно 0,08 мг дексмедемодемидину) або 0,5 мг (еквівалентно 0,42 мг дексмедетамодину), а як допоміжні речовини метилагідроксибензоат, пропілапарагідроксибензоат, натрію хлорид і воду для ін'єкцій.
За зовнішнім виглядом препарат являє собою прозору безбарвну рідину. Термін придатності препарату Дексдомітор у разі дотримання умов зберігання в закритому пакованні виробника — 3 роки від дня виробництва, після першого розкриття флакона — 28 днів, після змішування в одному шприці з кетаміном і/або буторфанолом — не більш ніж 2-х годин.
Забороняється застосовувати Дексдомітор® після закінчення терміну придатності.
Випускають Дексдомітор із вмістом дексмедеометридину 0,1 мг/мл по 15 мл у скляних флаконах, Дексдомітор із вмістом дексмедемодемидину 0,5 мг/мл по 10 мл у скляних флаконах, укупорених гумовими пробками, укріпленими алюмінієвими ковпачками, , забезпеченими пластиковими ковпачками контролю першого розкриття. Флакони упаковані в індивідуальні картонні пачки разом з інструкцією із застосування.
Дексдомітор зберігають у закритому пакованні виробника в сухому, захищеному від прямих сонячних променів місці, окремо від харчових продуктів і кормів за температури від 2 °C до 25 °C.
Дексдомітор зберігають у недоступному для дітей місці.
Невикористаний препарат утилізують відповідно до вимог законодавства.
Умови відпуску: відпускається без рецепта ветеринарного лікаря.
2. Фармакологічні властивості
Дексдомітор належить до фармацевтичної групи α2-адренорецептерів.
Дексметоомідин, що входить до складу препарату Дексдомітор, є сильним селективним гоністистом α2-аддренорецептерів, основна дія якого полягає в гальмуванні передавання нервових імпульсів в адренергічних синапах завдяки конкуренації з норадреналином.
Під дією препарату в тварин розвивається пригнічення центральної нервової системи та підвищення больового порога.
Дія дексмедетамоїдину залежить від дози: малі дози мають середню седативну дію без анальгезії, тоді як високі дози
викликають чималий седативний ефект і анальгезію.
Дексдомітор добре всмоктується після ін'єкції, швидко розподіляється в організмі та легко долає гематоенцефалічний бар'єр. Концентрація препарату в крові досягає максимуму за 15-30 хвилин. Понад 90% препарату зв'язується з білками плазми крові. Період напіввиведення у собак становить 40-50 хвилин, у кішок — 60 хвилин.
Дексметоомідин метаболізується в печінці та виводиться переважно нирками.
За ступенем впливу на організм активна речовина препарату дексметоомідин належить до 2 класу небезпеки — речовин високо небезпечної (згідно з ГОСТом 12.1.007).
3. Порядок застосування
Дексдомітор застосовують для отримання седативного ефекту й анальгезії в собак і кішок під час хірургічних операцій, різних клінічних досліджень, а також для запобігання агресивності тварин. Рекомендується використовувати препарат для преміокації за загальної анестезії.
Протипоказання до застосування Дексдомітора є підвищена індивідуальна чутливість до компонентів препарату, важкі системні захворювання, серцева недостатність, порушення функцій печінки або нирок, вагітність і лактація, вік собак молодше за 4 місяці та кішок молодше 3 місяці.
Дексдомітор вводять собакам внутрішньовенно або внутрішньо м'язово, кішкам — внутрішньом'язово.
Дозу препарату вибирають залежно від необхідного ефекту, індивідуальних особливостей та породи тварини. Високі дози викликають виражений седативний ефект і анальгезію, низькі дози надають тільки седативну дію. Для собак дрібних порід потрібна вища доза препарату, ніж великих собак.
Використання дексмедетамоїдину як засіб для премідикації в собак і кішок неабияк знижує кількість препарату, необхідного для індукції наркотичного матеріалу, тому треба з обережністю вводити внутрішньовенні анестетики та уважно стежити за станом тварини.
Кількість інгаляційних анастетиків для підтримки наркотичного тракту також знижується.
Для досягнення седативного ефекту й анальгезії Дексдомітор із вмістом дексмедетаміну 0,1 мг/мл застосовують у таких дозах:
собакам — 0,5-2,0 мл/10 кг маси;
кішкам — 0,5 мл/кг маси.
Для досягнення седативного ефекту й анальгезії Дексдомітор із вмістом дексмедетаміну 0,5 мг/мл застосовують у таких дозах:
собакам — 0,1-0,8 мл/10 кг маси;
кішкам — 0,1 мл/кг маси.
Дози дексмедетомірина собакам розраховані на одиницю площі поверхні тіла (мкг/м):
внутрішньовенно до 375 мкг/м2 площі поверхні тіла;
внутрішньом'язово до 500 мкг/м2 площі поверхні тіла.
Під час введення спільно з буторфанолом (0,1 мг/кг) для глибокої седації й анальгезії внутрішньом'язова доза дексмедеморидину становить 300 мкг/м2 площі поверхні тіла.
Доза дексмедетамоїдину як препарат для премідикації становить 125-375 мкг/м2 площі поверхні тіла, її вводять за 20 хвилин до індукції під час процедур, що вимагають анестезії. Доза має бути скоректована залежно від типу хірургічного втручання, тривалості процедури та темпераменту тварини.
Спільне використання дексмедетаміну та буторфанолу дає седативний і анальгезувальний ефекти, що починаються не пізніше ніж 15 хвилин після введення. Максимальні ефекти седації й анальгезії досягаються в межах 30 хвилин після введення. Сідація триває впродовж не менш ніж 120 хвилин після введення, а анальгезія — упродовж не менш ніж 90 хвилин. Повне відновлення свідомості відбувається впродовж 3 годин.
Премедикація з використанням дексмедетаометрину неабияк знижує дозу необхідного індуціювального агента та знижує кількість інгаляційних анастетиків для підтримки наркотичного тракту. Для досягнення анестезії спільно з пропофолом і тиопенталом забезпечує зниження їхнього доз на 30% і 60% відповідно. Дексметоомідин сприяє досягненню постопераційної анальгезії впродовж 0,5-4,0 годин, проте цей період залежить від низки чинників, і наступна доза анальгетиків має вводитися відповідно до клінічної оцінки.
Дози, що ґрунтуються на масі собак, наведені в наступних таблицях. Рекомендується використання каліброваного шприца для забезпечення точного дозування під час введення невеликих обсягів.
Дози препарату Дексдомітор із вмістом дексметоомідину 0,1 мг/мл собакам для преміокації:
| Маса собаки (кг) | Дексметоомідин 125 мкг/м2 | Дексметоомідин 375 мкг/м2 | Дексметоомідин 500 мкг/м2 | |||
| (мкг/кг) | (мл) | (мкг/кг) | (мл) | (мкг/кг) | (мл) | |
| 2-3 | 9.4 | 0.2 | 28.1 | 0.6 | 40 | 0.75 |
| 3-4 | 8.3 | 0.25 | 25 | 0.85 | 35 | 1 |
| 4-5 | 7.7 | 0.35 | 23 | 1 | 30 | 1.5 |
| 5-10 | 6.5 | 0.5 | 19.6 | 1.45 | 25 | 2 |
| 10-13 | 5.6 | 0.65 | 16.8 | 1.9 | ||
| 13-15 | 5.2 | 0.75 | ||||
| 15-20 | 4.9 | 0.85 | ||||
Дози препарату Дексдомітор із вмістом дексметоомідину 0,5 мг/мл собакам для преміокації:
| Маса собаки (кг) | Дексметоомідин 125 мкг/м2 | Дексметоомідин 375 мкг/м2 | Дексметоомідин 500 мкг/м2 | |||
| (мкг/кг) | (мл) | (мкг/кг) | (мл) | (мкг/кг) | (мл) | |
| 2-3 | 9.4 | 0.04 | 28.1 | 0.12 | 40 | 0.15 |
| 3-4 | 8.3 | 0.05 | 25 | 0.17 | 35 | 0.2 |
| 4-5 | 7.7 | 0.07 | 23 | 0.2 | 30 | 0.3 |
| 5-10 | 6.5 | 0.1 | 19.6 | 0.29 | 25 | 0.4 |
| 10-13 | 5.6 | 0.13 | 16.8 | 0.38 | 23 | 0.5 |
| 13-15 | 5.2 | 0.15 | 15.7 | 0.44 | 21 | 0.6 |
| 15-20 | 4.9 | 0.17 | 14.6 | 0.51 | 20 | 0.7 |
| 20-25 | 4.5 | 0.2 | 13.4 | 0.6 | 18 | 0.8 |
| 25-30 | 4.2 | 0.23 | 12.6 | 0.69 | 17 | 0.9 |
| 30-33 | 4 | 0.25 | 12 | 0.75 | 16 | 1.0 |
| 33-37 | 3.9 | 0.27 | 11.6 | 0.81 | 15 | 1.1 |
| 37-45 | 3.7 | 0.3 | 11 | 0.9 | 14.5 | 1.2 |
| 45-50 | 3.5 | 0.33 | 10.5 | 0.99 | 14 | 1.3 |
| 50-55 | 3.4 | 0.35 | 10.1 | 1.06 | 13.5 | 1.4 |
| 55-60 | 3.3 | 0.38 | 9.8 | 1.13 | 13 | 1.5 |
| 60-65 | 3.2 | 0.4 | 9.5 | 1.19 | 12.8 | 1.6 |
| 65-70 | 3.1 | 0.42 | 9.3 | 1.26 | 12.5 | 1.7 |
Дози препарату Дексдомітор собакам для глибокої седації й анальгезії з буторфанолом:
| Маса собаки (кг) | Дексметоомідин 300 мкг/м2 внутрішньом'язово | ||
| (мкг/кг) | Дексдомітор 0,1 мг/мл (мл) | Дексдомітор 0,5 мг/мл (мл) | |
| 2-3 | 24 | 0.6 | 0.12 |
| 3-4 | 23 | 0.8 | 0.16 |
| 4-5 | 22.2 | 1.0 | 0.2 |
| 5-10 | 16.7 | 1.25 | 0.25 |
| 10-13 | 13 | 1.5 | 0.3 |
| 13-15 | 12.5 | 1.75 | 0.35 |
| 15-20 | 11.4 | 0.4 | |
| 20-25 | 11.1 | 0.5 | |
| 25-30 | 10 | 0.55 | |
| 30-33 | 9.5 | 0.6 | |
| 33-37 | 9.3 | 0.65 | |
| 37-45 | 8.5 | 0.7 | |
| 45-50 | 8.4 | 0.8 | |
| 50-55 | 8.1 | 0.85 | |
| 55-60 | 7.8 | 0.9 | |
| 60-65 | 7.6 | 0.95 | |
| 65-70 | 7.4 | 1.0 | |
| 70-80 | 7.3 | 1.1 | |
| >80 | 7.0 | 1.2 | |
Дози дексметомодііа кішкам розраховані на мкг на кг маси тварини.
Під час використання препарату Дексдомітор для проведення неінвазивних втручань, операцій, що завдають біль від слабкої до помірної, а також процедур і оглядів, що вимагають утримання, заспокоєння й знеболення, дозування для котів становить 40 мкг дексметомодину на кг маси, що еквівалентно 0,4 мл препарату Дексдомітор із вмістом дексметомодину 0,1 мг/мл на кг маси або 0,08 мл Дексдомітора з вмістом дексметовітану 0,5 мг/мл на кг маси тварини.
Використання препарату Дексдомітор для анестезії спільно з пропофолом забезпечує зниження дози останнього на 50%.
Всі анестезики, які використовуються для індукції або підтримки наркотичного тракту, мають вводитися в кількості, необхідному для досягнення ефекту.
Наркоз може бути індуціований за 10 хвилин після внутрішньом'язового введення кетаміну кішкам у дозі 5 мг/кг або внутрішньовенного введення пропофолу.
Дози препарату Дексдомітор для котів:
| Маса кішки (кг) | Дексметоомідин 40 мкг/кг внутрішньом'яно | ||
| (мкг/кг) | Дексдомітор із вмістом дексмедетаометрину 0,1 мг/мл, мл | Дексдомітор із вмістом дексмедетаометрину 0,5 мг/мл, мл | |
| 1-2 | 40 | 0,5 | 0,1 |
| 2-3 | 40 | 1,0 | 0,2 |
| 3-4 | 40 | 1,5 | 0,3 |
| 4-6 | 40 | 2,0 | 0,4 |
| 6-7 | 40 | 2,5 | 0,5 |
| 7-8 | 40 | 3,0 | 0,6 |
| 8-10 | 40 | 3,5 | 0,7 |
Плановані седативну та анальгетичну дії досягаються в межах 15 хвилин після введення й підтримуються впродовж 60 хвилин після введення.
Для підтримки седативної та анальгезувальної дії препарат можна вводити повторно за 10-15 хвилин після першого введення. Дозу повторного введення визначає ветеринарний лікар залежно від стану тварини.
За потреби седація може бути інвертована препаратами Антиседан.
Для запобігання сухості очей треба застосовувати відповідний для цього лубрикант.
Після застосування препарату тварини мають бути в теплі та за постійної температури, як під час процедури, так і під час відновлення свідомості.
Рекомендується не давати тваринам їжу впродовж 12 годин перед введенням препарату Дексдомітор, приймання води необмежене.
Після введення препарату тварині не треба давати воду або їжу доти, поки вона не буде здатна ковтати.
Нервовим, агресивним або збудженням тваринам необхідно дати можливість заспокоїтися перед введенням препарату.
Треба регулярно перевіряти дихальну та серцеву діяльність. Пульсова оксиметрія може бути корисною, але не ключовою для адекватного моніторингу. У разі послідовного використання дексмедетаміну та кетаміну для індукції корозу в котів, має бути доступне обладнання для ручної вентиляції легень у разі пригнічення дихання абоhath. Також рекомендується мати в доступі кисень на випадок виявлення або підозри на гіпоксемію.
Лікарських і ослаблених тварин треба піддавати премідикації препаратом Дексдомітор перед індукцією й підтриманням загального наркотичного тракту тільки на підставі оцінки співвідношення ризику та користі.
Передозування препарату може призводити до уповільнення пробудження після анестезії та седації. У деяких випадках можливе пригнічення кровообігу та дихання.
У разі передозування, або якщо дія препарату Дексдомітор стає потенційно небезпечною для життя тварини, необхідно ввести відповідну дозу препарату Антиседан.
Антиседан вводять внутрішньом'яно одноразово.
Для собак доза препарату Антиседан у мл дорівнює 1/5 доза препарату Дексдомітор із вмістом дексмедетаометрину 0,1 мг/мл і дорівнює дозі препарату Дексдомітор із вмістом дексметовітину 0,5 мг/мл.
Для кішок доза препарату Антиседан у мл дорівнює 1/10 дози препарату Дексдомітор із вмістом дексмедетаометрина 0,1 мг/мл і дорівнює половині дози препарату Дексдомітор із вмістом дексметомидину 0,5 мг/мл.
У разі подальшого пригніченого стану в тварини, можна ввести Антиседан повторно за 10-15 хвилин.
Безпосередньо після введення препарату можливе зниження артеріального тиску, яке потім відновлюється до нормальних значень або значень дещо нижче від нормального. У собак і, особливо, в кішок можлива блювота в перші хвилини після
ін'єкції препарату.
Безпека Дексдомітора для вагітних і тварин-лактувальних не була встановлена, тому не рекомендується використовувати препарат вагітним і тваринам, що лактують.
Треба уникати порушення режиму дозування препарату.
Під час введення препарату Дексдомітор можливі втрати серцевих скорочень, дихальних рухів і гіпотермія.
Крим'яний тиск спочатку підвищується, а потім приходить у норму або стає нижче за норму.
Через 5-10 хвилин після введення може виникнути блювота. У деяких собак і кішок блювота може виникати у разі відновлення свідомості.
Іноді розвивається блідість і/або цианоз слизових оболонок. У кішок часто можливе підсихання слизової очей і рогівки.
Під час седації може виникнути м'язовий тремор, в рідкісних випадках помутніння рогівки, набряк легень.
Під час використання препарату Дексдомітор як засіб премідикації в собак можливі брадипное, тахіпное, блювота. Також можуть виникнути брадіаритмія й тахіаритмія, включно з глибокою синусовою брадикардією, атриовентрикулярною блокаду (1-го і 2-го ступеня) і зупинкою синусового вузла. У рідкісних випадках спостерігаються передчасні наджелудочкові та шлункові екстрасистоли, пауза синусового вузла й атриовентрикулярна блокада 3-го ступеня.
Під час використання препарату Дексдомітор як засіб премідикації в кішок можливі блювоти, покликати до блювоти, блідість слизових і знижена температура тіла. У разі внутрішньом'язової дози 40 мкг/кг (з подальшим введенням кетаміну або пропофолу) часто виникла синусова брадикардія та синусова аритмія, іноді атривентрикулярна блокада 1-го ступеня та рідко передчасна наджелудочкова деполяризація, передсерда бігемінія, пауза синусового вузла, атриовенткарна блокада 2-го ступеня або запаздувальні скорочення шлуночок.
У разі одночасного введення кішкам кетаміну в дозі 10 мг/кг і дексметоміридину в дозі 40 мкг/кг, можливий розвиток тахікардії.
У разі послідовного використання препарату Дексдомітор і кетаміну з інтервалом у 10 хвилин у кішок іноді може виникнути атриовентрикулярна блокада або екстрасистолу. очікуваними явищами є: рідкісне дихання, що перемежується дихання, гіповентиляція, грип. Відмітають гіпоксемію, особливо в перші 15 хвилин дексметоомідин-кетамінової анестезії. Після таких процедур спостерігалися блювота, зниження температури тіла та нервозність.
У разі одночасного застосування препарату Дексдомітор і буторфанолу в собак може спостерігатися рідкісне дихання, прискорене дихання, нерегулярне дихання (апное впродовж 20-30 секунд із подальшими кількома швидкими подихами), гіпоксемія, судоми або тремор м'язів, оксамитання, збудження, підвищене слиновиділення, позиви до блювання, блювота, сечовипускання, шкірна еритема, раптове пробудження або тривала седація. Можливі брадіаритмія й тахіаритмія, які можуть містити синусову брадикардію, атриовентрикулярну блокаду 1-й і 2-го ступеня, зупинку або паузу синусового вузла, а також передчасні попередньосерді, наджелудочкові та шлункові екстрасистоли.
Дексдомітор потенціює дію препаратів, що пригнічують центральну нервову систему: транквілізаторів, седативних, загальних аностетиків, тому необхідно відповідно коригувати дозу.
Дексдомітор не призначений для застосування продуктивним тваринам.
4. Заходи особистої профілактики
Під час роботи з препаратом Дексдомітор треба дотримуватися загальних правил особистої гігієни та техніки безпеки, передбачених під час роботи з лікарськими препаратами. Після закінчення роботи треба ретельно вимити руки теплою водою з милом. У разі випадкового контакту лікарського препарату зі шкірою або слизовими оболонками очей, їх необхідно промити великою кількістю води. Людям із гіперчутливістю до компонентів препарату треба уникати прямого контакту з ним. Порожні флакони з-під лікарського препарату забороняється використовувати для побутових цілей, вони підлягають утилізації з побутовими відходами.
У разі появи алергічних реакцій або випадкового потрапляння препарату в організм людини треба негайно звернутися до медичного закладу (у разі собі мати інструкцію із застосування або етикетку) і в жодному разі не треба водити автомобіль.
Найменування та адреса виробничого майданчика виробника лікарського препарату для ветеринарного застосування: "Оріон Корпорейшн", Оріонінті 1, 02200, Еспоо, Фінляндія.
Покупцям
Умови повернення та обміну